Свято українського борщу в Будапешті

Неймовірний літній день, зітканий із сонячних зайчиків та світлотіней, ніби акуратно вийнятий з якоїсь картини Лорана Парсельє і поміщений в затишну паркову зону Будинку національностей на Ihász utca. Таке мені у того художника літо завжди на полотнах, як була ця яскрава, пофарбована кольорами й смаками, субота – день Борщу й Української гастрономії в Будапешті, що його 10 червня українське самоврядування Кебані організувало вже утретє.

Сонячне проміння пробивалося крізь мереживо зеленого листя, і на його затишному зеленому тлі розквітали, мов живі, квіти української вишивки - на сорочках, рушниках, скатертинах та прикрасах. Все ж таки, це завжди надзвичайне видовище - коли українці в національному збираються разом.

Фантастична українська суміш фактур, кольорів, смаків, дух полтавського борщу й козацького кулешу, дивовижні українські чари, що творила навколо себе прегарна полтавчанка, етнограф та краєзнавець Олена Щербань, звісно ж, за активної допомоги всіх присутніх українців та угорців.

Мов якийсь чудовий кулінарний оркестр, де велика дерев'яна ложка у вмілих жіночих руках перетворюється в диригентську паличку і творить-творить гастрономічну музику. Парують казани, хтось ріже сало, хтось чистить картоплю, велетенські снопи угорської зелені чекають моменту, коли поєднаються з українським борщем. Товчеться й розтирається часник, замішуються полтавські галушки, розливається по склянках квас, прикрашаються пір'ям зеленої цибулі маленькі, на один укус, канапки.

Поруч гості з Івано-Франківська, пані Наталія Коростіль, директор вищого художнього професійного училища №3 та пан Михайло Баб’як, директор вищого професійного училища №21 разом зі своїми студентами проводять майстер-клас з українських народних ремесел, вишивають, малюють по дереву, різблять. Навколо бігають діти, заквітчані вінками.

Вікторія Петровська, Роман Рішко та Ференц Бернат, представники українського самоврядування Кебані, за підтримки голови Державного Самоврядування українців Угощини Юрія Кравченка, голови Самоврядування українців Ержебетвароша Ліліани Грекси та Комітету соціальних служб муніципалітету Kебані організовують День Борщу вже утретє і, що важливо, точно не востаннє.

Ідея свята - щороку для української громади Будапешту готувати якийсь інший український борщ, - дає організаторам майже безмежні можливості, оскільки різних варіантів борщу українці готують тисячі, і всі вони - незмінно смачні й улюблені.

Я чекаю наступного Дня Борщу з нетерпінням, який саме він буде? Галицький, чернігівський, київський? Чи може поліський чи сумський? А може закарпатський чи одеський? Я не знаю. Єдине, що знаю, цей борщ робитиме важливу річ - об'єднуватиме всіх навколо чудової української кухні.

І так воно правильно.

Зі святом української кухні вас, любі! Смачного!

Інга Деяк