Літературний вечір Івана Драча

Video:

26 травня в картинній галереї Державного самоврядування українців Угорщини (ДСУУ) відбувся творчий вечір з українським поетом, перекладачем, кіносценаристом, драматургом, державним і громадським діячем,першим головою Народного Руху України (1989), Героєм України (2006) – Іваном Драчем.

Вечір відкрив голова ДСУУ Юрій Кравченко, який представив Івана Драча, як поета та громадського діяча, голову товариства “Україна-Світ”, розповів про мету приїзду митця в Будапешт. Представив також Аллу Киндзеру, голову секретаріату Товариства "Україна-Світ", яка приїхала з Іваном Драчем, щоб взяти участь у Всеугорському конкурсі художнього читання української поезії "Джерело" та «Бульварі націй» в рамках святкування Дня дитини в міському парку Будапешта.

Іван Драч свій виступ почав з історичної оповіді про перехід фіно-угорських племен перед ІХ ст. через українські землі в Угорщину, де потім осіли і заснували державу, та пов’язаною з нею історію Аскольдової могили в Києві, яка виникла на місці урочища Угорського, - завершивши цю частину словами, що у наших народів спільне минуле, а отже, ми маємо розуміти один-одного, знаходити спільну мову.

Після того Іван Драч коротко розповів про себе, гортаючи сторінки життя та творчості. Це була розповідь і про дитинство, і час становлення як особистості, пік активності і про найцінніше для Івана Драча з погляду в минуле (а йому вже 80 років) – сім’ю та родину.

Потім Іван Драч читав свої вірші: спочатку для дітей, які були присутні на зустрічі, після чого – для дорослих. Ірина Барта зачитала вірш “Крила” у перекладі угорською мовою.

У присутніх було багато запитань до Івана Драча. Поет з задоволенням відповідав у з властивим йому гумором.

- Звідки Ви черпаєте стільки оптимізму, радощів, гумору? Нам треба у Вас цього повчитися! - прозвучало із залу.

- А що людині залишається, як не радіти? - Причина завжди є! Одним з моїх улюблених письменників завжди був Іван Котляревський, а прикладом для наслідування – написана ним “Енеїда”, - відповів Іван Драч.

- У своїх творах Ви часто критикуєте владу. Чи не боїтеся? - знову було запитання.

- Колись не боявся, бо був молодий. Тепер, у мої роки, вже нема чого боятися. Можемо поговорити і про політику, - звернувся до присутніх Іван Драч і продовжив, - Думаю, що ми, люди старшого покоління вже приречені на політику. До мене щодня багато людей ідуть, як до депутата на прийом, хоча я давно не в парламенті. А молодші письменники цього вже не потребують.

- Хто з молодого покоління письменників, на Вашу думку, вартий уваги, щоб його твори читати? - поверталися у тему літератури слухачі.

- Любов Якимчук. Не знаю, чи ви її знаєте, а я її творчість дуже шаную. Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан, … Та я би не хотів називати, бо їх багато, когось можу забути. Дуже люблю читати. Постійно читаю. У мене вдома, на дачі, у Львові маю великі бібліотеки. Іноді перечитую старе.

- А як ви ставитеся до думки, що бібліотеки занепадають через те, що все менше мають відвідувачів, кожне наступне покоління все менше читає?

- Я знайомий з такою проблемою бібліотек. Але думаю, що вона легко вирішується і вже почала вирішуватися. Рішення придумали, на жаль, не в Україні. Але в Києві, скажімо, вже так роблять: у бібліотеках формують і відділ продажу книг, і саме бібліотеку, і дитячий майданчик, і кафе; у бібліотеках проводять такі, як от ви зробили для мене, літературні вечори. Я впевнений, що в бібліотек є майбутнє.

- Чи хтось з ваших дітей, внуків перейняв у Вас дар до написання віршів, сценаріїв, книг?

Ще побачимо.

- Ви кажете, що готуєте зараз книгу про Сковороду та досліджуєте, читаєте, відкриваєте для себе Івана Франка. Проте, вже стільки написано про Сковороду, що дивує: що ще можна дописати? Та й у вашому віці що ще можете нового дізнатися про Івана Франка?

- Можна, завжди можна. От трохи почекайте, а тоді дізнаєтеся.

- Як ви ставитеся до своїх критиків?

- Є різні критики. Одні критикують професійно – я їх читаю, до них прислухаюся. Але їх мало. Інших – велика кількість, критикують, щоб гроші на тому заробляти. Їх не цікаво читати, до уваги не беру.

- Що б ви побажали українцям?

- Ви знаєте, скільки українців в Угорщині? Мені сьогодні сказали – сім тисяч сто двадцять шість. А скільки з них активних: сто чи двадцять шість? Бажаю бути активнішими.

Під час зустрічі було ще багато запитань та відповідей, зачіплено багато тем, прочитано багато віршів. Майстерність слова Івана Драча, випробувана часом і зігріта любов’ю багатьох людей, знайшла місце і в душах тих українців, які були присутні в залі.

Літературний вечір Івана Драча закінчився дружнім прийняттям, яке підготувало ДСУУ. Протягом цього часу Іван Драч підписував автографи, фотографувався зі своїми читачами, спілкувався, дав інтерв’ю кореспондентам культурного видання українців Угорщини “Громада”. Юрій Кравченко, голова ДСУУ, подарував Івану Драчу та Аллі Киндзері цінні подарунки, пов’язані з угорськими традиціями, з угорської землі.