Новий Рік за старим стилем, або свято Василя
14 січня Державне самоврядування українців Угорщини організувало для української громади Угорщини відзначення Нового року за старим стилем. Свято проходило в містечку Гевеш, що знаходиться 120 кілометрів від Будапешта, а прийняли українців до себе, забезпечили зручним приміщенням та допомогою гостинні господарі – місцевий підприємець Чаба Бешеньєї зі своїми партнерами, друзями та односельцями.
Свято розпочалося дзвінкою українською колядою та віншуванням, з яким угорські українці увійшли до гостинної зали. З привітанням і побажаннями щасливого нового року до присутніх звернувся президент Самоврядування п. Юрій Кравченко. Далі о. Дамян поблагословив присутніх, привітав зі святами та виголосив спільну молитву за добрий, мирний, добробутний Новий рік.
Музичний супровід свята і чудовий настрій забезпечував народний вокально-інструментальний ансамбль від Закарпатського народного хору з м. Ужгород. Під час святкового концерту в їх виконанні звучали як традиційні колядки і щедрівки, так і запальні народні пісні. Пара професійних танцюристів з Ужгорода виконала декілька українських та угорських танців. Присутні гучними оплесками дякували українським митцям за привезену пісню, танець і чудове виконання.
Як і минулого року, відзначення українського Нового року за старим стилем співпало з однією з найпоширеніших традицій в Угорщині – так званим «Disznótor» – традиційним забоєм свині і виготовленням м’ясних виробів, то в результаті цей захід перетворився на спільне українсько-угорське свято.
На ньому можна було побачити, як вправно різники – «гентеші» готують, смажать, вудять ковбаси і шпондер, топлять шкварки. Особливим було те, що спокійно можна було підходити, коштувати ту чи іншу страву яка готувалася. Людям цікаво було чути нашу думку, питали що ще бракує до начинки ковбас, чи не замало солі, часнику чи інших спецій. Це був, свого роду, обмін кулінарним досвідом – на мить ми ставали учасниками в приготуванні мадярської національної їжі.
І звичайно, ні одне українське свято не обходиться без українського борщу. Цю традиційну українську страву для всіх учасників свята приготувала депутат Державного самоврядування п. Олександра Корманьош. Варився український борщ надворі у великому казані на чималу кількість присутніх – приблизно 80 людей. Готування їжі – то, свого роду, мистецтво, і борщ вийшов на славу – смачний, видно, що зварений з любов’ю і вмінням.
Ну а далі розпочалися пісні і танці, як під українські мелодії, так і під угорські.
Від звучання запальних танцювальних мелодій ніхто не міг всидіти на місці. Так що танці і пісні продовжувалися до самого вечора. І це було дійсно живим, невимушеним єднанням, переплетенням двох культур – української і угорської, найкращим методом взаємопізнання та взаємозбагачення. Кожна нація має особливості своєї культури, тому надзвичайно важливим є те, що на таких спільних заходах маємо змогу пізнавати традиції і звичаї один одного, збагачуватися ними.
Їдучи назад, українці весело колядували, жартували, зарядилися співом до наступного року.
Щиру подяку складаємо ініціаторам цього заходу, гостинному господарю Чабі Бешеньєї, його колезі Іштвану Шаранді, всім друзям та односельцям за гостинність, чудово організоване свято, за подарунки, добрий настрій та щире спілкування.
Нехай і в вас і в нас все буде гаразд! Несім добро, воно вертається сторицею!