«Звуки Батьківщини» в Мішкольці
В момент написання цієї статті, емоції, які переповнювали мене під час концерту, ще досі не вщухли. Концерт, що відбувся 2015 року 25 червня в залі для урочистостей міської ради міста Мішкольц, залишив по собі багато вражень, настроїв та спогадів. Тему музичного вечора, яку я обрав, власне кажучи, мені підказала сама доля - Батьківщина, любов до Батьківщини. Саме любов до рідного, патріотизм і був основною темою у композиціях вечора.
Знаменно, що композиторський вечір відбувається вже втретє, ставши маленькою традицією для громади міста. Ідею та організацію цього заходу взяло на себе Українське самоврядування міста Мішкольц, а саме його голова Марія Ігнац Іштванне, за що я їй дуже вдячний.
Коли будь-який виконавець заходить у переновненний публікою коцертний зал, це вже додає йому неймовірну силу. Сама думка про те, що моя музика побається слухачам, вони хочуть слухати звуки, які я компоную, і раз-по-раз переновнюють зали на моїх концертах, це інспірує мене.
Програма вечора була побудовани з декількох блоків. Після вступного слова п.Марії та представниці мерії Еріки Донат, я зіграв у своїй власній транскрипції «Вальс» свого батька Михайла Вігули, тим самим, відзначив свою ідентифікацію, адже «Вальс» пронизаний українским, слов’янським стилем. Потім в дуеті з гітаристкою Орос Фанні зіграли «Фантазію на українські народні теми» ор.24. Однією з найяскраскравіших подій заходу був виступ оперної співачки Ромханіне Марї, під мій акомпонемент примадонна заспівала дві угорські народні пісні. Завершував перший програмний блок виступ лауреата багатьох міжнародних конкурсів камерного хору «Форраш». У їхньому виконанні прозвучали дві угорські композиції та «Щедрик» Миколи Леонтовича українською мовою. «Щедрик» є нескінченим джерелом позитиву, легкості, добра, ті побажання, які несуть всобі слова щедрівки, є ніби благословенням на життя.
Другий відділ розпочався з прем’єри Сонати для флейти та скрипки, яку я присвятив Барба Віолетті, і саме знею я і виконав першу частину сонати ор.160. Публіка, доречі, одразу відзначила свіжість цієї музики. Окремо можна відзначити наступний номер, адже це був ансамбль, гітарний ансамбль до складу якохо входять теперішні мої вихованці, і тому цим ансамблем я пишаюсь по-особливому.
На завершення музичної частини того вечору в дуеті з молодою «зіркою» співачкою Сийчі Вікторією я виконав три свої пісні, одна з яких була на слова Ліни Костенко «Я хочу знати». Після музичної частини концерту я дав слово гостям з України журналісту Тарасу Корніюку та Максиміліяну Ільченко. Обоє вони працюють на каналі ICTV. Вони привезли з собою серію своїх репортажів зі сходу України. Це стало в якійсь мірі откровенням для угорців, адже на угорських каналах вони такого не бачили.
Після показу репортажів весь зал встав і спільно з хором «Форраш» заспівав незмінний духовний гімн України «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Тарас Григоровича Шевченка.
Михайло Вігула
