День пам’яті жертв Голокосту
Державне самоврядування українців Угорщини з нагоди Дня пам’яті жертв Голокосту 17 квітня 2015 року в приміщенні Центру української культури провело вечір пам’яті видатного угорського поета-лірика 20 століття Міклоша Радноті, по-звірячому закатованого нацистами у віці 35 років.
В основу літературно-музичної композиції, яка прозвучала на вечорі, лягла програма, створена Томашем Тор’яном. Вона відтворює дух епохи першої половини ХХ-го століття, життєвий та творчий шлях поета, його ставлення до світу, та об’єктивно відслідковує суспільний процес, який призводить до трагедії єврейського народу в цілому та Міклоша Радноті зокрема, як його частини…
Звертаючись до присутніх з вітальним словом, голова ДОСУУ Юрій Кравченко зазначив, що українці Угорщини вперше зібралися цього дня з нагоди вшанування пам’яті жертв Голокосту. За його словами, українці впродовж минулого століття також пережили власний геноцид і не забуваєть про великі жертви співвітчизників-євреїв під час ІІ Світової війни на території України і сумують через людські втрати, спричинені нацистами. Голова ДОСУУ говорив і про те, що про трагедію Голокосту українці знають не лише з книжок чи телебачення, адже залишалися живі свідки злочинів Третього Рейху. Також багато про страхіття війни своїм дітям й онукам розповідали старші... З них було зрозуміло, що трагедія Голокосту стосується не тільки євреїв, а має загальнолюдський масштаб.
На переконання Юрія Кравченка, про такий життєвий досвід неодмінно й обов’язково треба розповідати молодому поколінню, щоб ці свідчення не канули у небуття і щоб не піддводили голови послідовники нацизму, які зовсім не від того, щоб повторити злочинні експерименти масового знищення людей за національною, расовою та релігійною ознакою.
Речник української меншини у парламенті Угорщини Ярослава Хортяні, батька якої німці забрали на примусові роботи до Німеччини в якості остарбайтера, своєю чергою підкреслила, що нині угорські українці започатковують нову традицію – вшановувати і згадувати добрим словом тих, хто постраждав від рук носіїв нелюдської ідеології, включно з жертвами Голокосту. Вона нагадала, що вулиця Еде Паулаї, де знаходиться Центр української культури, пролягала в часи війни кордоном єврейського ґетто в Будапешті. Ярослава Хортяні також згадала про відвідини музею Голокосту в угорському місті Гоудмезеувашаргей, коли вона довго знаходилася біля фотоекспозиції, вдивляючись в обличчя єврейських дітей, приречених на смерть у нацистських концтаборах.
Пані Ярослава говорила про неприпустимість таких речей, як заперечення Голокосту, адже це свідчить про те, що у деяких суспільствах ще не усвідомили усі страхіття знищення 6 мільйонів євреїв, хоча в Угорщині за це можуть притягнути до кримінальної відповідальності.
У програмі вечора взяли участь ансамбль “TONETT” у складі Ріти Деме-Фаркаш (флейта, блок-флейта, кавал, вокал), Вілмоша Дара (ударні), Томаша Шойома (акустична гітара, вокал) а також актор Роберт Гараї.
У програмі прозвучали твори Міклоша Радноті «28 років» (уривок), «Порівняння» (уривок), «Сатир та мандрівник», «У твоїх руках», «Сутінки», «Вересень», «Натюрморт», «Зимове сонце», «Грудень» а також уривки з прозових творів автобіографічного характеру.