У Будапешті вшанували 80-ту річницю Голодомору 1932-33 років в Україні
Video:
«Вічная пам'ять невинно убієнним через Голодомор!»
Заходи з відзначення 80-х роковин Голодомору 1932-33 рр. розпочалися в парламенті Угорщині у п'ятницю 22 листопада о 10-й годині ранку за участю Голови Національних зборів Угорщини Ласла Кьовера. Таке вшанування жертв Голодомору, починаючи з 2003 року, відбувається в угорському парламенті вже втретє. З промовами виступили Голова ДОСУУ і ТУКУ Ярослава Хортяні та спікер парламенту Ласло Кьовер. Делегація угорських українців, українських дипломатів та гостей із України передали в дарунок парламенту вишиту бісером ікону «Мадонна Голодомору» львівського автора Романа Магоцького.
О 17-й годині того ж дня у Центрі української культури й документації в Будапешті відбулося відкриття виставки ікон Романа Магоцького зі Львівщини. Представляючи 24-річного художника з міста Комарно Львівської області велелюдному зібранню гостей та першу його персональну виставку за кордоном, господиня вечора Голова Державного органу самоврядування українців в Угорщині (ДОСУУ) Ярослава Хортяні повідомила, що він вишиває свої картини бісером.
Серед почесних гостей були Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Юрій Мушка, Голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний із Києва, авторка історичного роману про Голодомор «Цвіте колюча тернина» Ганна Дніпрова, Ірина Магрицька, автор ідеї та продюсер документального фільму «Закляття безпам'ятства. Голодомор 1932-1933 рр. на Луганщині», автор сценарію та режисер цієї картини Олександр Крамаренко, Марія Бедич, голова некомерційного товариства «Зіркове село», Чаба Сейкеї, заступник голови цієї організації. У перебігу вечора присутні почули віртуозні гру українського скрипаля Олександра Божика, лауреата і переможця всеукраїнських та міжнародних конкурсів, його дружини, піаністки Юлії Божик та чудовий спів молодої співачки Оксани Мухи (твори «І снилося вночі дівчині» і «Зоре моя вечірняя» на слова Тараса Шевченка та композицію Бетховена «Місячна соната»).
Гостей привітали Ярослава Хортяні та Посол України Юрій Мушка, розповівши про причини і наслідки штучного Голодомору в Україні та висловивши подяку угорському народу за підтримку і солідарність з українцями в ці сумні дні. Окрему тривалу промову на вечорі угорських українців мав заступник статс-секретаря міністерства людських ресурсів др. Чаба Латарцаї, зачитавши витяг із історичної резолюції парламенту Угорщини від 24 листопада 2003 року, в якій Голодомор 1932-33 років визнано геноцидом українського народу.
Опісля відбулася презентація епічного художнього твору про Голодомор пані Ганни Дніпрової, яка мешкає в Австрії та Україні. В романі йдеться про любов двох молодих людей на фоні трагічних подій, які відбувалися протягом тривалого періоду новітньої історії України ХХ століття. Про своїх персонажів та історію й умови написання цієї книги українською та російською мовами гостям розповіла авторка.
Перед показом документального фільму «Закляття безпам'ятства. Голодомор 1932-1933 років та Луганщині» виступала пані Ірина Магоцька, яка розповіла про задум і зйомки картини, її демонстрацію в Україні та за кордоном та реакцію глядачів і байдуже аж до ворожого ставлення місцевої влади та населення Луганщини та написання книги і до яких висновків, як дослідниця, дійшла.
Автор сценарію та режисер картини після перегляду гостями фільму Олександр Крамаренко подякував угорським українцям за те, що вони зберегли свою українську сутність, яка, за словами публіциста, вже не відчувається в його земляках на Луганщині. На його думку, Голодомор мав на меті знищення української душі, а втілювали цей аспидський задум намісники сатани на землі Йосип Джугашвілі-Псевдосталін, Лазар Каганович, Павло Постишев, Хатаєвич та інші високопоставлені більшовики. Крамаренко додав, що голод руйнує в людині віру, моральні цінності, менталітет, національну ідентифікацію і що це позначилося на тих, хто вижив та їхніх дітях. Голодомор розтрощив внутрішні зв'язки української нації, після чого вона не може збудувати громадянське суспільство, породив у часи незалежності України тотальну корупцію в державних структурах, зробив висновок Олександр Крамаренко. Треба докласти титанічних зусиль, аби змінити генетичний код української нації, а це під силу урядові, пересічним українцям та громадам діаспори, вважає режисер. Тим часом Ярослава Хортяні зазначила, що фільм луганських дослідників викликав зацікавлення на угорському телебаченні і не виключено, що з часом буде зроблено переклад його на угорську мову та показано на громадському телебаченні.
Відтак слово надали Голові УВКР Михайлові Ратушному, який повідомив, що заходи зі вшанування жертв Голодомору в ці дні відбуваються по всій діаспорі українців у світі. За його словами, ніхто не заперечує того факту, що під час ІІ світової війни було здійснено Голокост саме по відношенню до євреїв. І так само, на думку пана Ратушного, більшовицька влада ставила собі завдання через голод знищити українців, а саме становий хребет нації селянство. Він зауважив, що нині відмова підписати договір про асоціацію з Євросоюзом свідчить, наскільки небезпечно йти на поступки Росії щодо України. Завершуючи свій виступ, Михайло Ратушний сказав словами молитви: «Вічная пам'ять невинно убієнним через Голодомор!»
23 листопада відбувся черговий щорічний Всеугорський конкурс художнього читання українською мовою «Джерело» у категоріях дошкільного, молодшого шкільного віку, старшокласників, студентів та дорослих. Виступи учасників оцінювали голова журі Людмила Чечель, редактор всеукраїнської газети «Культура і життя», член національної спілки журналістів, проректор малої академії літератури і журналістики, лауреат мистецької премії «Київ» ім. Анатолія Москаленка, Юдіт Софілканич, заступник голови українського самоврядування м. Ніредьгаза, Маргарита Тичиніна, викладач.
Після виступів учасників пані Людмила Чечель із Києва зауважила, що вона часто буває у Західній Європі на мистецьких заходах української культури. Але те що вона відчула на конкурсі, побачила неабияке творче піднесення. гарні виступи, пісні, творчі експерименти її не просто вразили, а дали можливість проявити почуття радості, захоплення, подиву, пролити сльози від захвату. Пані Людмила з жалем констатувала, що ця щаслива мить перебування на цьому конкурсі української мови така коротка, адже серед його учасників були справжні відкриття і навіть цілі творчі суцвіття як серед малечі, так і старших конкурсантів. Вона подякувала дітям, їх батькам і вихователям за пошану до української мови і пісні і висловила сподівання, що цей популярний конкурс матиме продовження і надалі., адже він є справжнім святом української поезії. Відтак було багато нагород, грамот і дипломів а також подарунків та окремих призів від Посольства України в Угорщині. З найбільшим інтересом за процедурою нагородження спостерігали найменші учасники віком від трьох до шести років. Вони та старші дітки отримали від пані Людмили Чечель гаптованих равликів бажання і здійснення мрій, адже справжні равлики у природі живуть до 300 років.
Не залежну від конкурсного журі думку висловив перший радник Посольства України Михайло Юнґер. У чомусь його думка збіглась із рішеннями бюро, а девчому його оцінки розійшлись, і він докладно обґрунтував свої рішення, відзначивши творчий прогрес у постійних учасників конкурсу та наголосив, що декламатор має підібрати вдалого вірша. Пан радник роздав призи симпатій Посольства України кільком учасникам конкурсу різних вікових категорій, щоб заохотити їх до подальших пошуків у декламаторському самовираженні.
О 13-й годині учасники вшанування жертв Голодомору пішою ходою вирушили містом із прапорами України та Угорщини і транспарантом, де вказані дати української національної трагедії 80-літньої давності, до набережної Дунаю неподалік моста ім. Петефі. Там, у скверику в сусідстві меморіальних знаків грецької та вірменської меншини, українці після жалобних промов Ярослави Хортяні, Юрія Мушки та Михайла Ратушного поклали вінки, колоски пшениці, пов'язані траурної стрічки і запалили свічки пам'яті біля пам'ятного знаку жертвам Голодомору 1932-33 років. Греко-католицький священик отець Дам'ян здійснив молитву в пам'ять невинно убієнних через Голодомор.
Потім учасники жалобної ходи вирушили в напрямку малого містечка Чьомор, де їх вже вчетверте за останні роки приязно зустріли ветерани угорської патріотичної організації «Глорія Віктіс» (Слава переможеним), які опікуються меморіальним парком, зведеним на честь 100 мільйонів жертв комунізму по світу. Не випадково, що саме в цьому меморіальному комплексі кілька років тому встановили пам'ятний знак на честь невинно убієнних жертв українського Голодомору. І про це говорило багато промовців, як з боку ветеранів 1956-го року, так угорські українці, які приїхали вшанувати покладанням квітів у пам'ять земляків, які загинули в Голодомор.
О 17-й годині в римо-католицькому храмі Святої Терези у VI районі отець Дам'ян провів панахиду. Відтак присутні мали можливість почути прекрасний коцерт-реквієм за участю учасників Заслуженого академічного Закарпатського народного хору.
Вечір завершився оголошенням результатів конкурсу художнього читання українською мовою «Джерело» та врученням призів.
