четверг, 21 листопада 2024 рокуRSS

"Зелені свята" в Ференцвароші

22.06.2002, Людмила Слюзко.

Старовинне народне свято поклоніння сонцю, травам, квітам, деревам ніколи, ні в які часи не залишало байдужими наших людей. Скрізь - і в містах, і в селах - святкували радісно "зелений тиждень" - прикрашали зеленим гіллям ворота, двері, вистеляли духмяними травами підлогу. Дівчата прикрашали деревце стрічками, водили хоровод та загадували бажання.

Ось і ми, українці в Угорщині, завдяки Органу самоврядування українців 9-го району Будапешта вже третій рік маємо можливість відзначити "зелені святки".

Свято, як завжди, проходило в Будинку культури Ференцвароша, адже там є подвір'я з деревами, і більша частина свята відбувається просто неба. Запросили всіх українців, хто проживає в Будапешті. Люди сходились до зали поволі, надовго затримувались у вестибюлі - там лежали купи квітів і зелені, і кожен, хто мав бажання, міг сплести вінок, або, принаймні, скласти букетик за своїм смаком, щоби потім його освятити.

Почалося свято зі Служби Божої, яка проходила в саду. Далі священик освятив вінки та букети. Дівчата у святкових українських строях прикрасили деревце, і під славну українську польку весь народ поплив у хороводі навкруг нього.

Далі почався концерт нашої самодіяльності - хвалити Бога, тепер маємо що показати: і танцювальний колектив "Веселка", і жіночий співочий ансамбль "Берегині", і улюб­ле­ний співочий колектив "Русалки", не кажучи вже про професійну співачку - неперевершену Аню Ляхович. Та й вихованці Недільної школи під керівництвом Олександри Корманьош теж були на висоті. Особливого колориту святу додавали улюбленці ук­ра­їн­ської громади, наші давні друзі - народні музики з Івано-Франківська. Як тільки побачили ми Володю Кривня з хлопцями, зраділи: нас чекає весела забава.

Хлопці справді грали чудово, одну мелодію змінювала інша, танцювали всі вікові категорії - починаючи з 70-річної і закінчуючи 10-місячним Аттілою, онуком Ані Ляхович. Звичайно, дуже шкода, що не приїхав Михайло Кривень, народний артист України, наш щи­рий, випробуваний товариш, але маємо надію, що найближчим часом він завітає до нас і порадує наші українські серця піснями.

Всі почували себе дуже добре, як завжди на традиційних українських святах. Отож, хай живуть наші народні традиції, а ми з вами - плекаймо їх.