четверг, 21 листопада 2024 рокуRSS

Свято Ференцвароша

05.10.2003, Наш кор..

7-8 жовтня святкувались дні Ференцвароша в ІХ районі Будапешту. Серед інших меншин ІХ району найбільш активними виявились українці.

Цього року Ярослава Хортяні замовила для нас велике шатро, адже є що показати і чим похвалитись українській громаді.

Хоча день і почався з рясного дощу, та настрій у нас був святковий, особливо коли прикрасили ми нашу тимчасову домівку на вигляд святкової української світлиці. Бризнули яскравими кольорами рушники, вишиті сорочки, килими, на столах - виставка народної кераміки з музею Івана Гончара, намисто, писанки, вироби з дерева. На стінах - виставка, яку влаштував Сашко Гембік, наш художник. Тут і його власні роботи, і роботи вихованців недільної школи членів гуртка, яким керує Саша вже на протязі років.

Окремий стіл займають вироби чудової майстрині Наді Музичук, біля неї завжди натовп - хто купує, хто роздивляється, хто розпитує, як що робити. Поряд з нею Анатолій, чоловік зі своїми виробами - солодкими вергунами, тортами, дрібними ласощами.

Є в нашій світлиці і сумний куточок, куточок вічної пам'яті, присвячений жертвам українського голокосту 1932-1933 рр.

На стіні плакат з вражаючими фотодокументами про цю страшну трагедію, поряд на столику поштові листівки протесту проти призначення премії Пуліцера американському журналістові, власному кореспонденту газети "Нью-Йорк таймс", який заперечував наявність голоду в Україні, хоча в приватній розмові припускав, що за ці два роки загинуло не менше 10 мільйонів людей.

Коротка довідка про голокост в Україні та про цього журналіста угорською мовою поряд з плакатом, люди підходять, читають, підписують листівки. Дехто звертається до Ярослави за поясненням і вона терпляче, і старому, і малому, десятки разів роз'яснює, чому ми підписуємо ці листівки.

В результаті за два дні ми зібрали більш ніж 150 підписів.

Невдовзі з'являється і Наталя Ваш з власними кулінарними виробами, яких з нетерпінням чекають відвідувачі нашого шатра, адже наша кухня знайома їм ще з минулих разів. Натовп заворожено спостерігає, як заповнюється стіл - пиріжки з вишнями, вареники з картоплею та з капустою, рулет з м'яса, голубці по-нашому, розкішно оздоблений запечений короп-окраса столу. Навіть сонечко зацікавилось й собі виглянуло з-за хмари та вже й зосталось на весь день!

Саша Гембік сідає до мольберта і просто тут біля шатра починає малювати портрети бажаючих. Люди з цікавістю спостерігають, як за кілька хвилин на полотні з'являються риси, а далі обличчя замовника. Робота кипить аж до смеркання.

Другий день також починається рясним дощем, та ми не лякаємось негоди, маємо вчорашній досвід. Дійсно, за пару годин - сонце, святковий настрій, натовп біля шатра.

Сьогодні Надя Музичук збирає навколо себе дітей і всіх бажаючих навчитись власноручно виготовляти штучні квіти, збирається чимало народу.

Цього дня ми збираємось відзначити день народження нашого молодіжного танцювального ансамблю "Веселка" - два роки.

Після успішного виступу на сцені молодь сходиться до шатра, де їх чекає святковий стіл, в центрі якого - величезний торт "Наполеон ", напої, солодощі. В голові столу - художній керівник, заслужений діяч культури України пан Іван Пастеляк. Ярослава вітає молодь, проголошує теплу промову, далі дарує кожному подарунок. Жарти, сміх, веселі тости.

День другий минув дуже швидко, пора складатись, розбирати нашу українську хату. До зустрічі через рік, на цім же місці - площа Бокач, Ференцварош, Будапешт!