четверг, 21 листопада 2024 рокуRSS

І знову Івана Купала в Будапешті

03.07.2004, Наш кор..

Цього літа ми вже шостий раз святкуємо Івана Купала, всі вже звикли до цього свята і з нетерпінням чекають на нього.

Як і минулі рази Столичне самоврядування в особі Каті Піллер приклало зусиль для того щоб якнайточніше дотримуватись традиції, де найголовніше - це присутність води, а точніше природного водоєму, і звичайно, щоб люди почували себе якнайкраще. Води було досить, цілий Дунай, правда корабель нині нікуди не плив, та цього ніхто й не помічав, тому-що програма вечора була насичена і цікава.

Нам всім надзвичайно пощастило до нас на свято завітали чудові гості, наші давні знайомі з Вишгорода, старовинного українського міста - молодіжний хор "Коралі" зі своїм незмінним музичним керівником пані Лесею Потіцькою та секретарем Вишгородської міської ради пані Ольгою Шут. Приїхали також дорогі гості з Києва - пані Ірина та пан Григорій Садові, які весь час підтримують матеріально цей хор ( і це не єдина їх заслуга, адже вони також підтримують українське народне мистецтво - гончарство, ткацтво і т.д.). Яке щастя, що не перевелись на нашій землі такі щирі безкорисливі люди!

Свято розпочалося коротким привітальним словом Голови столичного Самоврядування Катерини Піллер, а далі - концертна програма, в яку ввійшло і чудове купальське дійство. Ми всі зачаровано спостерігали, як дівчата прикрашають живу Марену, співаючи чарівні старовинні обрядові пісні. Дійство закінчується пусканням вінків за водою, всі приймають участь, виходять на палубу, дівчатка знову співають, вже на наше прохання. Можливо вперше нікого не цікавить вечеря, заграли українські музики почалися шалені танці, як і має бути в чарівну купальську ніч.

До запального українського танцю приєдналися навіть поважні угорські гості, які вперше на нашому святі і почувались дуже добре.

Непомітно минуло п'ять годин, пора розходитись по домівках, та зовсім не хочеться. Місячна ніч, тиха Дунайська вода, мрійлива українська пісня, дружнє товариство - шкода, що час минув так швидко. Гості прощаються з організаторкою "хрещеною мамою" цього свята в нашій громаді - Катериною Піллер, гарно дякують, а вона щасливо дарує їм свою осяйну посмішку - свято вдалося на славу! "За кадром" залишились безсонні ночі, клопоти по влаштуванню гостей, запрошених з України, проводи гостей і таке інше. Головне, всі лишились задоволені, свято пройшло на високому рівні, як завжди. Мине рік і ми знову дружною компанією зберемось на Івана Купала, адже ця традиція звично ввійшла в наше життя, роблячи його більш повним і яскравим.