четверг, 21 листопада 2024 рокуRSS

Про голодомор дізналися в Сеґеді

15.01.2004, Наталя Шайтош-Запоточна.

Наш захід відбувся 15 січня 2004 року об 18-ій годині в приміщенні Сеґедського обласного центру технічного розвитку. Тема була: „Голодомор 1932–1933 рр.”. Ця зустріч була організована Самоврядуванням українців м. Сеґеда, на яку ми запросили всіх бажаючих. На нашу зустріч прийшло більше 100 осіб, зал ледве вміщав всіх бажаючих – це були просто мешканці Сеґеда, дуже багато викладачів та студентів Сеґедського наукового університету, представники інших меншин, бо тема вечора всіх дуже зацікавила. Серед угорців старшого покоління, присутніх на вечорі, були такі, хто щось десь чув про цю трагедію, а для молодшого покоління це стало просто відкриттям і багато навіть не могли повірити, що в сусідній країні в XX столітті таке могло статися і світ, можна сказати, зовсім не відреагував на тотальне винищення, виморення голодом цілої нації.

На вечір були запрошені: Голова Державного самоврядування українців Угорщини п. Ярослава Хортяні, яка мала вступну промову; аташе Посольства України в Угорській республіці з питань культури п. Микола Держалюк, який від імені Посольства України і взагалі Української держави подякував Угорщині, угорському народу за підтримку та солідарність Парламенту Угорщини з народом України у своїй резолюції від 24 листопада 2003 року. Також був присутній Голова Самоврядування українців м. Комарома Юрко Кравчук. У зустрічі також взяли участь депутати Сеґедської мерії. Зустріч закінчилась аж о десятій годині вечора.

У програмі вечора було чимало виступів, всі бажаючі змогли подивитися виставку плакатів про Голодомор, яка ґрунтувалась на документальних матеріалах і була перекладена угорською мовою. Також відбувся перегляд документального фільму „Жнива розпачу”.

Надзвичайно схвильованими йшли гості з вечора, і всі вирішили, що цю тему потрібно продовжити і в Сеґедських школах та гімназіях. Деякі вчителі, які були присутні на вечорі, хочуть провести у себе виставки і бесіди з учнями про ці страшні часи у сусідній державі, щоб це ніколи більше не могло повторитися.