Біографія

Народилась Людмила Ластомері у Києві. Дитинство і юність її пройшли на мальовничих схилах Дніпра, на Печерську, неподалік від Києво-Печерської лаври.

Закінчила факультет журналістики Київського університету. В 1977 році разом з чоловіком-угорцем виїхала до Угорщини.

Тут працювала на різних підприємствах та в установах: міжнародним референтом, адміністратором, перекладачем закордонної редакції Угорського Телеграфного Агентства МТІ, в російській та українській редакціях радіомовлення на закордон Угорського радіо (Радіо «Будапешт»).

Брала участь у підготовці рекламних та популяризаторських видань – як перекладач, художній редактор. Друкувалася в «Громаді».

Людмила Ластомері заявила про себе в творчості несподівано, але переконливо, вже з перших рядків підтверджуючи відому істину, що «поезію не рахують, а важать». Жіноча мудрість, обрамлена філософськими роздумами, лягла в основу її поетичного жанру і визначила подальший стиль. Її елегії – це зріла поезія, за якою вивіряється кожна наступна проба пера. Про що вона пише? Як сама колись відзначила – «про осінь, про кохання і про долю».