«Ми з тобою, Україно!»
24 серпня на майдані Тараса Шевченка у Будапешті відбулася громадянська акція на підтримку народу України в день 23-ої річниці Незалежності Української держави. Біля пам’ятника Кобзареві зібралися угорські українці кількох поколінь, у тому числі дипломати Посольства України, угорські друзі України. Багатьох можна було бачити у вишиванках, на одежі майоріли українські стрічки, дорослі і діти тримали наші національні прапорці.
Голова ДОСУУ і ТУКУ п. Я.Хортяні почала свою промову після хвилини мовчання на честь загиблих українських патріотів, що полягли за рідну землю, захищаючи її від внутрішніх ворогів та російських агресорів. Згадувала полум’яні рядки з Тарасового «Заповіту»: «...І вражою злою кров’ю волю окропіте...»
У великій задумі стояли люди, утворивши велике півколо побіля Кобзаря. І вже Тимчасовий повірений у справах України Михайло Юнґер звертався до присутніх словами Шевченка про любов і примирення між братами, про єдність, якої особливо потребує у цей важкий час наш український народ.
Акція у неділю продемонструвала, що угорські українці солідарні в боротьбі нашої нації за свободу і незалежність рідної держави. І хоча нерівні сили з ворогом, що вдерся на квітучу і мирну Українуі, щоб насаджувати рабство, анексувати чужі території, вбивати патріотів, знущатися над нашими національними святинями, грабувати і плюндрувати нашу землю і брехати на весь світ, що це не так, український народ переможе, бо на його боці правда. Такими були підсумкові слова керівника української громади в Угорщині п. Ярослави Хортяні, яка пообіцяла, що закордонне українство ніколи не змириться з таким станом речей, як не мирилося під час радянської окупації України.
Незабаром підніжок постамента Тарасу Шевченку вкрив килим квітів і вінків від головних організацій українців Угорщини – ДОСУУ і ТУКУ, Посольства України, некомерційної організації «Чіллаґ фалу» та приватних осіб. Любов до України, її національних пророків, рідної мови і культури не годні згасити жодні вороги, як би вони не силувалися. Цю любов неможливо знищити, бо кожен свідомий українець усотав із молоком матері чи ж набув через власний життєвий досвід сутність українську. Це не тільки слова і ментальні символи, але і переконання, що Україна живе в кожному з нас і буде жити. Тому у всьому світі українці не припинять співати нашого Гімну, «Реве та стогне Дніпр широкий», захищати наші національні скарби і боротися за правду і волю, не шкодуючи життя. Адже герої не вмирають! Тому українці обов’язково переможуть!