неділля, 13 жовтня 2024 рокуRSS

Спадок Чорнобиля

04.05.2012, Василь Плоскіна.

У п'ятницю 4 травня Центр української культури й документації у Будапешті влаштував вечір пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи. З нагоди трагічної дати – 26-ї річниці атомної аварії на ЧАЕС – до присутніх звернулися Голова ДОСУУ і ТУКУ п. Ярослава Хортяні.

Вона сказала, що українська історія, особливо ж минулого століття, рясніє сумними подіями... Українці пережили втрату державної самостійності, голодомор, лихоліття ІІ Світової війни, але у 1986 році їх не оминула Чорнобильська трагедія. За словами Голови ДОСУУ, в Україні працювало 70 відсотків усіх атомних електростанцій СРСР. За неправильного використання АЕС не виключені рецидиви на зразок аварії у Фукусимі 2011 року, щоправда там катастрофа спричинилась унаслідок рідкісного природного катаклізму, а не через  людський фактор, уточнила  Я.Хортяні.

 Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Юрій Мушка зазначив, що слова «трагедія» і «Чорнобиль», на жаль, стали синонімами для українських людей. Чорнобиль є застереженням для всього людства, адже навіть високорозвинені атомні технології, створені людиною, можуть бути небезпечними, і ми повинні робити з цього відповідні висновки, констатував пан Мушка. Він повідомив, що у минулому році в Україні була проведена міжнародна конференція з приводу зведення безпечного покриття ЧаЕС і збору коштів на це, а у квітні 2012 року завдяки зібраним за кордоном 500 мільйонам доларів стартувало зведення нового саркофагу, який буде унікальною технічною спорудою, покликаною зробити станцію безпечною. Посол України згадав також аварію на Фукусимі, і хоча ця катастрофа мала інший характер, наслідки залишилися ті самі, що і в Чорнобилі: є загиблі люди, і багато постраждалих, є забруднена радіацією територія.

Гості мали нагоду переглянути першу стрічку молодих угорських документалістів Антона Бендаржевського й Марка Мацелки «Спадок Чорнобиля: Зона», зняту упродовж 8 днів. Після демонстрaції фільму його автори детально відповіли на запитання глядачів, яких вельми зворушили порушені в картині теми.

А. Бендаржевський повідомив, що по завершенню 6-місячної роботи над фільмом, прем'єра документальної стрічки відбулася 8 жовтня 2011 року в місті Печ. На її перегляд прийшло понад 800 глядачів при тому, що зал вміщує 400 осіб. Було кілька сеансів, у тому числі й нічний при переповнених залах.

Марк Мацелка додав, що відтак змонтовану за 5 місяців (по 10 годин студійної роботи щодня) картину переглянули у 16 містах Угорщини. Інтерес до роботи молодих авторів проявили на телеканалі HírTV із прем'єрним показом і двома повторами. Фільм про зону показали на телеканалі «Дуна». За словами Мацелки, після цього дуже багато користувачів Інтернету відвідали веб-сторінку угорських документалістів, телефонували незнайомці, надходили електронні повідомлення із запитаннями про Чорнобиль. Ми відчули, що фільм сподобався публіці, зробив висновок оператор Марк Мацелка.

Антон Бендаржевський уточнив, що демонстрація стрічки на угорських телеканалах зібрала біля екранів понад півмільйона глядачів. Він сказав також, що творці картини вже зробили за допомогою фахівців переклад картини на англійську мову і подали заявки на показ картини у кількох престижних міжнародних кінофестивалях. Виконано переклад і на російську мову. Архівні матеріали та кінохроніку угорські документалісти отримали в Київському музеї чорнобильської катастрофи, архіві міста Славутича та відеоматеріали з Німеччини. У фільмі використано композиції відомої на Заході Universal music group. 

Ярослава Хортяні поздоровила творців стрічки з успіхом, висловивши думку, що після вдалого показу картини молодих угорських документалістів є сенс продовжити дослідження теми радіаційної безпеки. На це Антон Бендаржевський відповів, що такі плани є, більше того – чимало документального матеріалу вийде у світ у вигляді окремої книжки та серії газетних статей. Наразі автори шукають спонсорів.

На згадку про виступ у Центрі української культури, освіти й документалістики А.Бендаржевський та М.Мацелка отримали унікальне подарункове бінарне видання поезій Тараса Шевченка на угорській мові та віршів Шандора Петефі на українській.