субота, 9 листопада 2024 рокуRSS

Шевченківське свято в Будапешті

27.03.2004, Наш кор..

27 березня 190 роковини від дня народження Кобзаря широко святкували будапештські українці. Захід організувало Товариство української культури, Державний орган самоврядування українців Угорщини й Посольство України. Цей вечір відбувся в Болгарському Домі.

Гостей привітала Ярослава Хартяні. Вона сказала, що духовна спадщина Тараса Шевченка дуже велика. Його твори можна перечитувати багато разів і завжди знаходити для себе щось нове. І це природньо, адже поет дуже любив Україну та її багатостраждальний народ. У цій любові він черпав сили і натхнення і вірив у ліпше майбуття для нашої рідної землі.

Тієї суботи в Болгарському Домі зібралося багато людей, не байдужих до цих понять. З любов'ю і вірою у розквіт рідної культури на угорських теренах вони розбудовували ТУКУ, створювали ДОСУУ. Нині це - авторитетні громадські організації в середовищі національних меншин Угорщини. Це розуміє й Угорська держава. Не так давно уряд виділив ДОСУУ необхідну суму на придбання великого приміщення, сказала Ярослава Хартяні. Угорські українці вдячні за таку допомогу угорській владі. З іншого боку - це визнання певних заслуг українців на ниві культурної автономії.

Голова ДОСУУ представила зібранню нового Посла України Юрія Мушку. Він також звернувся до творчості великого українського поета. За словами посла, вже недалеко той час, коли Україна також стане повноправним членом європейської спільноти. Буквально днями, повідомив він присутнім, президент України підписав Закон про статус закордонного українця. Таким чином Україна хоче полегшити перебування закордонних українців на рідній землі. Йдеться також про надання їм певних правових пільг у сфері освіти, ведення бізнесу, здійснення культурницьких проектів. Матірна держава не хоче поривати зв'язків зі своїми дітьми в діаспорі. З цього боку згаданий Закон повніше враховує запити й інтереси багатомільйонної української громади у світі.

Учасники вечора стали свідками ще однієї події. Представник Задунайського реєстрового козацтва пан Луговцов вручив матері Андрійка Угрина грамоту про зарахування хлопчика у лави цієї організації. У квітні Андрійкові виповниться один рочок. Вітаємо його батьків Дану і Сергія Угринів із цією важливою датою.

Концертна частина вечора була цікавою і багатобарвною. На сцені розповідали шевченківські вірші вихованці Недільної школи. Патетично й водночас зворушливо звучав "Заповіт" Кобзаря в перекладі на угорську мову поетом Шандором Верешем. Декламував актор Роберт Ґараї. Він також читав угорською і один з ліричних віршів Тараса Шевченка.

Сподобалась гостям і вірш-пісня поета "Ой три шляхи широкії докупи зійшлися". Її заспівала Ганна Ляхович. Акомпанувала на піаніно Наталя Ґерета.

Запальні українські танці станцювали учасники молодіжного ансамблю "Веселка". Поставив їх український хореограф Іван Пастеляк. Глядачі щиро аплодували нашій молоді і викликали танцюристів на "біс". Самодіяльні артисти українського Товариства виступають всього кілька років. Але їхні номери припали до душі українському й угорському глядачеві. Стоїть за цим добра наука пана Івана і наполегливість юнацтва.

А далі розпочалася інша танкова феєрія. На сцену виступив професійний ансамбль "Горицвіт" зі Львова. Створений він кілька десятків років тому. Об'їздив майже увесь світ. Його учасники створили на сцені ціле фантастичне видовище рухів і жестів, сповнених життя. Описати їхній виступ не так легко. Краще, звичайно, побачити. Якщо у віршах та піснях розкривається народна душа й розум, то в танці, напевно, проявляється натура етносу. Все це вбирає в себе мистецтво і доносить до широкого загалу. Тому угорський глядач аж ніяк не жалкував, що прийшов на наш шевченківський вечір. Всім артистам, і великим, і малим від нас - велика шана й уклін. Так буквально слово у слово сказала Ярослава Хартяні на завершення концерту. Вона передала прегарні кошики з квітами танцюристам і декламаторам а ще подякувала львівському керівникові пану Зенону Колобичу за його велику працю. Адже доносити до вітчизняного й закордонного глядача українське мистецтво - справа потрібна й почесна. Зі свого боку він висловив вдячність усім організаторам поїздки ансамблю до Будапешта.

Вечір завершився на піднесено-святковій ноті і завершився дружнім прийняттям.