пятниця, 19 квітня 2024 рокуRSS

X Міжнародний молодіжний табір української мови

10.08.2005, Наш кор..

Курортне містечко Занка, розташоване поблизу озера Балатон, у десятий раз приймало на відпочинок дітей Недільної школи Товариства Української Культури в Угорщині а також їхніх українських ровесників з Хорватії та України. Гроші на організацію 10-денного молодіжного табору виділив уряд Угорщини.

Цього року в Занку з'їхалися півсотні українських дітей і п'ятеро вихователів Товариства. Кістяк табору утворили діти зі змішаних українсько-угорських родин. Були тут юні мешканці Будапешта, північноугорського міста Мішкольц та Варпалоти (південний захід країни). Під дахом одного пансіонату змістовно відпочивали і маленькі дошкільнята, і студенти вузів. На жаль, у першій половині серпня на Балатоні дещо зіпсувалась погода. Юні куротники не дуже могли скористатись пляжем. У перші дні приїзду дітей ще гаряче пекло сонце, над озером розплавленим маревом мерехтіла майже 40-градусна спека. А потім налетіли дощові буревії, і температура повітря впала наполовину, нагадуючи прохолодне скандинавське літо.

На щастя, чемоданного настрою ні в кого не виникало, тому що молодіжний табір знайшов себе в заняттях українською мовою, рукоділля, цікавих іграх та забавах. Задавали тон у них вихователі Наталя Шайтош з Сеґеда, голова Товариства Ярослава Хартяні, Вікторія Штефуца й Оксана Радуй з Будапешта та інші. У той час, як підліткова група заходилася виготовляти, скажімо, яскраві українські намиста, всілякі браслети і вивчала певні різновиди декоративного мистецтва, старші розучували народні пісні й танці. Допомагали їм у цьому дипломовані фахівці Оксана та Михайло Вигули, які закінчили Львівську музичну академію. Танцювальний гурток у таборі вів балетмейстер з Ужгорода Іван Пастеляк. До речі, під його керівництвом вже кілька років успішно виступає "Веселка", молодіжно-танцювальний ансамбль угорських українців.

Цього року в таборі відпочивали здібні до музики й танцю братик і сестричка Трофименки з Будапешта. Віталій наполегливо займається грою на сопілці. Багато-хто з гостей запам'ятав його яскравий виступ на Зелених святах українців ІХ району угорської столиці. Іринка ж непогано танцює і хоче проявити себе в цьому виді мистецтва. Ось що розповів про це сам Віталій Трофименко:

- У Будапешті мене покликали в Український Центр, де я мав зіграти на святі. На другий день я виступив. А потім мені запропонували поїхати в молодіжний табір. Я приїхав сюди, тут мені дуже подобається, є цікаві танцювальні й пісенні програми, а також можна поплавати, зіграти у футбол та волейбол.

Львів'янка Оксана Рій, юна учасниця ансамблю бандуристок "Ягілка", приїхала в табір на запрошення голови українського самоврядування міста Вац Христини Шикк. Приїхала не сама, а зі своїм улюбленим музичним інструментом. Її виступ перед учасниками табору навіть транслювали на Угорському громадському телебаченні в програмі "Рондо". Про себе Оксана Рій говорить:

- Вже 10 років я граю на бандурі в ансамблі бандуристок "Ягілка". Ми вже 2 роки концертуємо за кордоном. Нас запросили в Угорщину, де ми виступали в м. Варпалоті та Мішкольці. Я з задоволенням приїхала на Балатон, мені тут сподобалося. Тут дуже приємні люди, чудова атмосфера, цікаво спілкуватись з дітьми, одне слово, гарно ми проводимо час, - розповідає Оксана Рій зі Львова, яка не тільки майстерно грає на бандурі, а й не менш чудово співає українські народні пісні.

Дітям з України на дозвіллі запропонували розповісти щось про свою батьківщину. Вихователька Вікторія Штефуца пригадує:

- Так, у порівнянні з угорськими дітьми вони дуже багато розказували. Але й учні Недільної школи чимало знали про Україну, тому що майже у всіх там живе бабуся, дідусь або хтось з близьких родичів. Треба сказати, що наші діти практично кожен побував в Україні. Коли пані Ярослава Хартяні влаштувала між ними опитування, вони відповіли майже на всі її запитання.

З початку приїзду дітей у літній табір, їх розділили на чотири вікові групи, які називалися сім'ї або родини. До менших таборовиків прикріпляли старших дітей і обов'язково тих, хто добре вмів спілкуватися на двох мовах, щоб перекладати у випадку потреби.

Вже у суботу діти отримали домашнє завдання підготуватися до недільної гри. Її учасники мали пероеробити на комічний манер якусь популярну українську пісню чи зіграти міні-виставу на тему виборів в Україні. Одна група дітей взяла за сюжетну основу казку про Івана-дурня на тлі президентських виборів в Україні. Обидві види гри мали небувалий успіх серед глядачів. Ну, а самі учасники веселого й дотепного шоу отримали заохочувальні подарунки.

Запам'ятались підліткам і запальні танці з хустинкою і танок сердець. Виграла його хорватська українка Катеринка і найменший таборовик Данієль Сабо. Були й переможці в конкурсі танцю з тенісним м'ячиком. Взагалі, танців у таборі аж ніяк не бракувало, так само, як інших конкурсів. На переможців чекали заслужені призи.

10 днів у таборі збігли дуже швидко. Настав час збиратися додому. Роз'їжджалися діти додому неохоче. Деякі так розчулилися, що прощалися зі сльозами на очах, особливо маленькі учасники.

Та й не дивно, бо тут вони відчули себе по-справжньому соціально-активними громадянами маленької дитячої республіки, в якої склалися свої неписані закони, найважливіші з яких, звичайно, це чуйність і зацікавленість учасників один до одного й любов дорослих.

Коли юна душа сповнена цим, вона знову поривається туди, де почуває себе добре. 

До зустрічі в наступному році!

Хай щастить усім!